просто я

дивлюсь я на життя зовсім іншими очима ніж колись. Я мав мрії, але вони не збулись, вони пішли всі шкереберть - ні мені не гірше, можливо краще ніж моглоб бути. Вмене велика місія, але чим частіше я думаю, тим більше страх огортає мене - я не готовий, а часу обмаль, три роки.
Цікаво дивитись на чуже життя, ти знаєш як завадити біду іншого, а своєї не можеш. Можеш допомогти іншому, а сам залишаєшся безпорадним. Чому Він так кардинально змінив життя, чому Він так часто кидає мною до низу, я змучивсь вставати. Він немог ррається мною, Він знає, що я не залишу і здаватись не буду. Ми постійно опираємось один одному, але Він ніколи мене не залишає, Він приходить при першій потребі. У нас особливе ставлення один до одного, хоч я в усьому залежу від нього, так завжди не було, я недумав про нього. Він мною може маніпулювати, але так, щоб було мені як найкраще. Це гра, це життя, я сам обрав собі дорогу. Я вибрав Його, але він ще скоріше обрав мене. Дивно чому? Є так багато людей, є настільки здібніших, сильніших і вправних. Він обрав мене. Чому? Ажде я постійно йому опираюсь. Хтось не зрозуміє цих слів, бо людині важко розуміти слова, що стосуються Бога. Це мова мого серця. Я віддав Йому своє життя, а Він дав більше ніж мені було потрібно чи заслуговував на це. Я брутально іноді Його ображаю, а Він чекає. Я перепрошую, а Він уже давно забув і дає ще більше. Ніхто невсилі зрозуміти душі, що посвятилась Богу, окрім, самого Бога.
Я попросту прийшов до мами на роботу, будучи ще хлопчиськом. Там плакала жінка, в неї рак грудей, двоє малих дітей, близька смерть, бо лікування мало що поможе - так сказав лікар. Я почув це від неї, щоб заспокоїти її, попросто посміявся: - це пусте, тільки б проблем.Піти до церкви щоб помоливсь над вами священник і помазав оливою і все.Вона це немогла забути три дні, її мучима моя байдужість, вона очікувала співчуття, а отримала холод. Вона пішла до костелу, відбула сповідь з цілого життя і їй вділили таїнство помазання. За три тижні вона була цілком здорова.
Він завжди послуговувавсь мною, ще з дитинства. Він в особливий спосіб беріг мене від лиха. Мої друзі легко попадали в халепу, а я завжди виходив сухим з води. Я завжди залишаюсь невдячним... Моє життя завжди повне загадок,я не можу розгадати спочатку,а розумію лише згодом. Чому?
Дивно, але я щасливий з того, що моє життя належить Йому, моє тіло також разом з душою, хоч за останню точиться війна, ми переможемо, бо разом весь світ здолаємо. Коли зімною мій Бог, то хто проти нас?...