Про що плачуть егоїстки... |
| П'ятниця, 13 Січня 2012 Року |
|---|
 16:29 | 
| | |
| Советы успеха от Стивена Кинга
1. Не трать время на ерунду
Многие люди занимают свое время пустыми, не ведущими ни к чему полезному, занятиями. Раньше это в большей степени относилось к просмотру телевизора, сейчас на смену ему идет компьютер. «И все-таки если хочешь быть писателем, то не самый худший вариант – ободрать шнур телевизора, намотать его на стальной костыль и ткнуть вилку в розетку – посмотреть, что и где вылетит.»
2. Будь настойчив
Потерпев неудачу, не прекращай делать попытки. Кинг цеплял на гвоздь в стене полученные от издательств отказы. «Когда мне уже было четырнадцать, гвоздь в стене перестал выдерживать вес листков отказа. Заменив гвоздик плотницким костылем, я продолжал писать.» Спустя годы труда отказы стали мягче, некоторые присылали советы по улучшению текстов, а еще через какое-то время издательства стали принимать его труды к печати. Ну а когда он стал известен, то мог отправлять ранее отвергнутые произведения – и уже никому в голову не могло придти отказаться от публикации.
3. Не принимай близко к сердцу критику других людей
Всегда найдутся люди, готовые и желающие неконструктивно критиковать других. «Если пишешь (книги, или картины, или лепишь, или поешь – все равно), кто-нибудь обязательно попытается тебе внушить чувство стыда за это.» Делайте то, что вы считаете правильным и не обращайте внимание на злопыхателей.
4. Поддерживайте и развивайте свою форму
Автор говорит о том, что нужно оттачивать и совершенствовать необходимые инструменты. «Чтобы писать на высшем уровне своих возможностей, надлежит сделать себе свой ящик для инструментов и отрастить такие мышцы, чтобы повсюду таскать его с собой.» Как писатель он говорит о словарном запасе и знании грамматики. Каждый сам может определить, какие инструменты нужны ему в своей работе.
5. Занимайся тем, что нравится
«В чем нет радости, то нехорошо. К чтению и письму это относится не меньше, чем к игре на музыкальных инструментах, игре в бейсбол или содержанию ресторанчика.» Продолжительная и упорная работа не покажется суровой, если она вам нравится, и если у вас есть к этому склонность.
6. Придерживайтесь распорядка и дисциплины
Выполняйте определенный объем работы каждый день. «Я говорил уже, что работаю каждый день, кроме Рождества, Четвертого июля и собственного дня рождения. Это была не правда. Правда в том, что когда я пишу, то пишу каждый день, трудоголик я или нет.» Это позволяет сохранять динамику и завершать начатые дела. А если придерживаться правила № 5, то дисциплина – это совсем не трудно.
7. Думайте о тех, для кого вы работаете
«Как же найти золотую середину? Да с помощью Идеального Читателя. Попытайтесь представить себе, не станет ли ему скучно при чтении какой-то сцены – если вы знаете вкусы своего Идеального Читателя хоть наполовину так, как я знаю вкусы своего, это будет нетрудно.» Представьте, какая будет реакция потребителей вашего труда на то, что вы делаете. Понравится ли им, или что-то требует доработки.
8. Работай не за деньги
«Да, я своей прозой наколотил кучу бабок, но никогда не клал на бумагу ни одного слова с мыслью, что за него заплатят.» Возвращаясь к п.5. – старайся делать то, что нравится, а остальное приложится. Погоня за деньгами может увести с правильного курса и не позволить раскрыть потенциал человека.
| | |
| Понеділок, 09 Січня 2012 Року |
|---|
| 00:01 |
| | |
| люблю цю частинку
така вона..надчуттєва
Лолита, свет моей жизни, огонь моих чресел. Грех мой, душа моя.
Ло-ли-та: кончик языка совершает путь в три шажка вниз по небу, чтобы на
третьем толкнуться о зубы. Ло. Ли. Та.
| | |
| Неділя, 08 Січня 2012 Року |
|---|
| 23:34 |
| | wanted |
| Так называемый «Тоннель любви» находится в местечке Клевань, Ровенская область, Украина. В теплое время года, когда распускаются в полную силу листья на деревьях, зеленое одеяние растущих рядом друг с другом деревьев образует сказочный зеленый тоннель вокруг километрового отрезка железной дороги.
| | |
| Четвер, 22 Грудня 2011 Року |
|---|
| 13:07 |
| | |
| товста зелена книжка в мене біля ліжка. Що в ній такого? На одній із сторінок в ній написані моє призвіще, ім*я та моя наукова праця)))
Вчора мене поздоровили з першою публікацією) я забрала свій примірник з друку і от він лежить біля мене
я тааакаааа щаслива!! ніби наступив мир у всьому світі і від шоколаду попа не росте!!))
Мені дуже складно приховати посмішку і зробити вигляд, ніби то не велике діло.. може і не велике, але я скрізь ношусь з товстою зеленою книжкою і перегортаю її сторінки)) при чому мені соромно,якщо хтось запалить цю картину)))
Але ж це дуже-дуже-дуже приємно, що вони обрали саме мою роботу і вирішили її надрукувати)))
то є кайф
хочу тримати книжки зі своїм ім*ям кожні півроку))
і банально: хочу, щоб мама мною пишалася ))
| | |
| Неділя, 18 Грудня 2011 Року |
|---|
| 23:10 |
| | |
| я флешка
я довбана флешка на 2 гіга... яка мріє бути оперативкою
але я не можу впхнути в себе інфи більш ніж на два гіга!! до того ж в мені вірус, тому ,коли почну примінятии свої 2 гіга знаннь.. антивірусник почистить мене...
довбана флешка
ааааааааааааааааааааааааааааааааааааааааааааааааа
| | |
| Субота, 17 Грудня 2011 Року |
|---|
| 20:28 |
| | |
| я прикрасила ялинку)
вирізала сніжинки та понавішувала їх під стелю
аромат півкіла мандарин вирує у повітрі
каторжна неділя позаду, попереду ще одна
але я виспалась і готова до бою, знову і знову
"Червоне та Чорне" - книжка, яку я ставлю на друге місце в особистому списку найкращих книжок
Я думаю її треба перечитати кожному, не уривками в школі і в влучний момент життя
епізод в печері, яка розташована високо вгорі, коли вогні Парижу лежать додолу під ногами Жульєна, коли він знімає маску та зустрічається віч на віч зі своєю чуттєвістю та водночас зі всіми слабкостями
він зробив неправильний вибір, але зрозумів це лише, знаходячись в камері, що доречі також знаходилась високо в башні. Там він знімає маску вдруге у житті і бачить, що природа його більша за слабкості. Самогубство стає для нього шляхом для очищення. Самогубство ніколи не вихід, але Жульєну здавалось, що він заслуговує на це.
Тема кохання. Чиста, ніжна , майже материнська любов пані де Реналь та божевільна, пристрасно-холодна Матильда, кохання якої нагадує військові дії.
метафора вулкану втілена в образі Жульєна Сореля та у самій назві роману "Червоне та Чорне"
постріл у пані де Реналь - виверження вулкану. Він мав саме вистрілити..не отравити її, не зарізати, не облити зненацька кислотою) він мав в неї вистрілити.. це було написано на клаптику паперу на підлозі в церкві.. на самому початку твору
геніальний твір геніального автора, який в образі Сореля зобразив себе, де Реналь - жінка,яку б він міг покохати, Матильда - жінка, якою б міг бути Стендаль, якби був жінкою
він писав егоцентричні твори, за допомогою своїх романів він не намагався переробити суспільство, змінити хід історії, донести моральні устої в масси. Він намагався зрозуміти себе, виписуючи історію звичайного сина тесляра, який мав мрію стати Наполеоном
| | |
| Четвер, 15 Грудня 2011 Року |
|---|
| 00:32 |
| | |
| так гарно на душі...
як хтось писав "лимонный свет заката"
так спокійно, хоча часи і неспокійні
та відчуття таке, що під ялинкою на мене чекає щось несподіване
посміхаюся
| | |
| Субота, 03 Грудня 2011 Року |
|---|
| 07:49 |
| | |
| не маю сумніву, що квіти це романтично.
та, як каже мій улюблений професор , це "промовиста метафора"
Я шла на дружню бесіду, а ця квітка перетворила усе на побачення, була знаком,що все же вийшло з-під контролю. Я рознервувалась. Я хотіла посидіти попити кави де-небудь і тішилась, що ми знайдемо столик де прийдеться, хоч і в макдо , просто потеривенемо, п*ятниця..всі місця, що створюють атмосферу побачення, заняті, я тихенько злорадно хихотіла. А тут ця квітка, замовлений столик в італійському ресторанчику і провожання додому. Я двічі забувала квітку , била нею перехожих, зачіплювалась за сходинки. Мене лякало навіть звичне "давай я допоможу зняти пальто", я сахалась ніби це була пропозиція) соромно згадувати. Я шла з тою величезною трояндою і відчувала себе Гендальфом Білим)) в кінці я таки сказала: "На все добре, дякую за посох!". Ну ідіотка... цікаво, коли деякі люди сприймають мою єбанутість за оригінальність характеру 0_о
В мене був план,як не перетворити цю зустріч на побачення, і от вона, зрадниця, стоїть в банці поруч, довжилеееезна як парасолька у британських джентльменів)) а у вухах грає марш Верді. Відчуваю себе Наполеоном. Мала, злобна і рішуча)) Зараз встану, розу в зуби і в душ)) І вчитись!! І думати не буду про гульки..неа...
А що робити з братом мого кращого друга... подумати про це завтра не вдастся, я не Скарлєт... подумаю про це ввечері!
| | |
| |
Профіль 
Приватне повідомлення 
Гостьова книга 
Вірші 
