Це не просто електричні імпульси у корі мого мозку та міокарді... |
| Середа, 22 Лютого 2012 Року |
|---|
 20:38 | 
| | Нехай буде гречка - аби не суперечка! :) |
| Ніяка фігня чи забаганка не вартує того, щоби порушувати мир та гармонію стосунків з Коханою Людиною  Кохана є важливішою за все, а решта - це вже технічні моменти 
Коли я був у монастирі, на читанні за трапезою якось почув одну дуже повчальну історію про двох братів-подвижників, котрі несли духовний подвиг у пустелі. Жили вони у такому мирі і злагоді, що жодного разу між ними не виникало ніякої суперечки взагалі (!). І ось якось вони замислились, чи не впадуть через це у найстрашніший гріх - гординю? Тоді вирішили: треба буде навмисне їм про щось посперечатись чи посваритись - щоби не загордитись. І каже один брат до іншого: "Гей ти! Ану дай мені отой камінь!" Другий одразу ж покинув усю свою роботу, з радістю побіг узяти камінь, приносить і каже: "Ось, візьми, любий брате  " І так до самого вечора вони чого тільки не вигадували - а так і не змогли посваритись - бо такий між ними був мир, і кожен з них поспішав догодити іншому
Тим паче це чудовий приклад для кожного, хто когось любить і кохає От згадую щоразу цю історію - і розумію, скільки мені такому ще вчитись і вчитись... Але ДУЖЕ хочу так навчитись!
| | |
| Вівторок, 21 Лютого 2012 Року |
|---|
| 13:08 |
| | Диво... :) |
| Не впізнаю себе... Це ж треба - одна зустріч - і перевертає усе моє життя... Терміново треба себе виправляти і виводити усіх тарганів з голови - щоби бути гідним Її і нічим ніколи не засмучувати...
І тут вже не до самокатування і самообсерання: треба ДІЯТИ - і то негайно! Моя Мала каже, що не можна так на себе наїжджати, а просто треба боротись зі своїми страхами та заморочками, і виправляти їх. І Вона повністю права. На мені величезна тепер відповідальність - адже Вона також мене кохає і переживає за мене, за нас - і кожен мій наїзд на себе дуже засмучує Її.. Завдяки Їй вже багато змін у мені відбуваєься на краще, і що дуже важливо - Вона вірить у мене - а це так важливо! Це так було необхідно.... Вперше у житті Кохана Дівчина вірить, що в мене усе вийде - і воно... ВИХОДИТЬ Вона прийшла!  
Мабуть, схожий на алкаша, котрий проходить реабілітацію
Спасибі сердешне за те, що Ти поруч, за віру, за ласку, за щире кохання, за те, що стала моїм життям і моїм щастям...  Берегтиму і цінуватиму понад усе на світі
Звичайно, батькам - МНОГАЯ ЛІТА!
| | |
| Неділя, 05 Лютого 2012 Року |
|---|
| 13:46 |
| | На що я сподіваюся? |
| На те, що комусь колись буде потрібне моє скалічене серце?
На те, що колись хтось правильно усе зрозуміє, оцінить щирість і не буде мене лякатись та шарахатись?
На те, що хтось колись дозволить стати мені її вірною опорою та підтримкою, дозволить дбати та захищати від злих людей та сумних думок?
Хіба у моєму житті це реально? Що за божевільна та безглузда надія? Вона дає мені сили жити навіть тоді, коли так хочеться вмерти. Для чого? Чому вона так мене катує? 28 років йду цими битими шляхами - а все сподіваюся і сподіваюся... От хіба я не дурень? На що сподіваюся? І що з того? Тільки падаю і деградую - це дуже погана ознака.
Щойно назавжди попрощався з дуже дорогою для мене людиною, що дуже боляче вразило, хоч про це не сказав майже жодного слова. Про це немає душевних сил писати навіть тут. Попереду якась холодна гнітюча порожнеча...
| | |
| Субота, 04 Лютого 2012 Року |
|---|
| 18:05 |
| | Втрачаю |
| Дивлюся на себе з боку - і жахаюсь. Я втрачаю людську подобу, усе руйную, що тильки-но починає будуватись, панічно боючись цього - і цим же страхом усе руйную. І хтось ще казатиме, що я не потвора! Мої мрії - це мої кати: бо щоразу розбиваються і врізаються гострими безжальними уламками. Скільки б'юся - нічого не можу змінити - усе повторюється, набираючи ще резонансу. Я так здурію. Вже починаю дуріти, вже падаю у якусь прірву. І вже навіть немає сил на крик. що це? їде дах.....
| | |
| Середа, 01 Лютого 2012 Року |
|---|
| 21:22 |
| | Бачив сьогодні пташку |
| Відчув щось дуже близьке
| | |
| Неділя, 29 Січня 2012 Року |
|---|
| 19:40 |
| | ПУСК! |
| Програму самознищення запущено. Назад вороття нема.
| | |
| |
Профіль 
Приватне повідомлення 
Анкета 
Гостьова книга 
Фотоальбоми 
Вірші 
